Виконавець:

Алла Кудлай 

Слова і музика:

Анатолій Матвійчук

Вона прокинеться до ранку,

Чи може зовсім не засне.

Привітне сонце крізь фіранку

В її обличчя зазирне

Нехитрі вранішні турботи,

І кава чорна та гірка.

І мов на крилах на роботу

Летить стурбована така.

Приспів:

Красива жінка незаміжня

Стоїть, задумавшись в метро.

В її очах печаль торішня,

А на вустах журби добро.

Красива жінка незаміжня

Очей до Вас не підійма.

Вона ще може бути ніжна,

Але в душі її зима.

Чи доля так пожартувала?

Чи щось не склалось у житті?

До неї сватались чимало

Та все не ті, та все не ті.

І вже шепочуться сусіди

З недобрим виразом облич,

Що в інших вже дорослі діти,

А ця гуляє день та ніч.

Приспів

А й би просто посміхнутись,

Журбою кинувши до ніг,

І несподівано проснутись

В обіймах ніжних і міцних.

І на роботу не летіти,

А вийти з ним, коханим, удвох.

І хай собі плетуть сусіди –

Суддя їм Бог, суддя їм Бог.

Приспів

Красива жінка незаміжня...