Слова:

Володимир Івасюк

Музика:

Валерій Громцев

Виконує:Софія Ротару

Скоро вечір. Одинокий лист,

гнаний вітром,

пролітає повз мене.

Він більше сюди не повернеться.

Не повернусь, мабуть, і я.

Бо навіщо? Моє кохання,

як той жовтий лист,

Він може впасти

тільки до твоїх ніг.

Приспів:

Не знаю я, чи знов сюди прийду,

Та залишаю замість себе

Ті квіти, що знайшов в саду для тебе,

Для тебе я.

А може, завтра ти пройдеш ось тут,

Де вітер пелюстки колише.

Та знай, я щастя своє тут залишив.

Можливо, завтра ти пройдеш

біля місця нашої зустрічі.

Можливо, побачиш мій останній

дарунок нашому коханню.

І якщо вітер не розвіє ті квіти,

не чіпай їх – вони мертві.

Нехай вони лежать, викликаючи

хвилини суму у закоханих.