Четвер, 28.03.2024, $TIM
E$
Вітаю Вас Гость | RSS

ВОЛОХІВКА-СЛОБОЖАНЩИНА-УКРАЇНА

Каталог статей
Матеріали користувачів [9]
сценарії свят [2]
Червона книга [1]
Опис рослин,тварин
Спогади [1]
спогади з історії краю
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Матеріали користувачів [ Додати статтю ]

Герой Радянського Союзу-Безменов Василь Іванович

Василь Безмінов народився в 1 січня 1914 року в селянській родині в селі Бочкове Вовчанського району Харківської області.Отримавши початкову освіту , працював в колгоспі. У 1935 році переселився в Шевченкове, де працював в редакції районної газети «Більшовицька правда».
Член ВКП (б) з 1939 року.
У грудні 1939 року почалася фінська війна, і Василь Безмінов був
призваний до Червоної армії. На фінський фронт він не потрапив. Як члена партії, його
відрядили на курси політпрацівників в місто Мінськ. В початку 1941
року він був призначений політруком артилерійської батареї 137-ї стрілецької
дивізії Білоруського військового округу. Частина дислокувалася на річці
Друть. На цій посаді він і зустрів початок Великої Вітчизняної
війни.
Вже 7 липня 1941 року гітлерівські війська досягли Друті. 137-а дивізія
була включена до складу 13-й армії Західного фронту, яка обороняла
місто Могилів. Батарея вступила в бій. У першому ж бою загинув командир
батареї, і командування на себе прийняв політрук Безмінов. Артилеристи
билися мужньо. В ході розпочатої Смоленської битви вони,
як могли, затримували фашистів на проміжних кордонах, спочатку 
 річки Дніпро, а потім річки Сож. 18 липня 1941 року в бою біля міста
Пропойськ (нині Славгород, Могильовська область) політрук Безмінов був
важко поранений і евакуйований в госпіталь.
У грудні 1941 року політрук Безмінов був направлений до складу 33-й армії,
яка брала участь у контрнаступі під Москвою. Безмінов брав участь
в боях за місто Наро-Фомінськ. Але 4 січня 1942 року за містом
Борівському Калузької області він вдруге був поранений.
У липні 1942 року старший політрук Безмінов був спрямований на Південно-
Західний фронт, який мав тяжке становище і відступав під
натиском фашистських полчищ до Дону. Штабу фронту
практично не існувало, тому командуванням був створений
Сталінградський фронт. Безмінов в складі 4-ї танкової армії брав участь в
декількох боях в районі станиць Верхнє-Бузинівка і Трьохостровська.
Фашистський натиск в липні-серпні 1942 року зупинити не вдалося, і
велика частина радянських військ перейшла за Дон. У серпні бої йшли на
підступах безпосередньо до Сталінграда. Тут при бомбардуванні з
повітря Безмінов був втретє легко поранений.
Незважаючи на важкі бої в Сталінграді, ще з вересня 1942 року на північ
і південь від нього почали накопичуватися резерви для контрнаступу. Знову
був утворений Південно-Західний фронт. До нього увійшли ряд армій, в тому числі і
5-а танкова (танкові армії 1-го формування в той час складалися з
стрілецьких дивізій). Безмінів був направлений в 915-й артилерійський
полк 346-ї стрілецької дивізії і взяв активну участь у політичному та
ідеологічній підготовці особового складу до майбутніх боїв.
19 листопада 1942 року почався наступ радянських військ під
Сталінградом. Вже через 4 дні кільце навколо угруповання Паулюса було
замкнуто. Дивізія, в якій воював Безмінов, виявилася на зовнішньому
фронті оточення на рубежі річки Чир.
З початку грудня 1942 року гітлерівське командування зробило ряд
ударів по деблокування оточеної угруповання ззовні. Після введення
 єдиної системи військових звань ставши старшим
лейтенантом, замполітом артилерійської батареї, Безмінов керував
артилеристами батареї при відбитті фашистського натиску у станиці
Чернишевська. Весь грудень йшли запеклі бої.
4 січня 1943 року фашисти силами до піхотного полку зробили атаку
у радгоспу імені Сталіна Морозівськи району. На їхньому шляху встали
артилеристи батареї Безменова. В ході відбиття натиску противника
Безмінов, командуючи батареєю, віддавав команди на знищення ворога вогнем
знарядь прямою наводкою і в упор при наближенні гітлерівців на
відстань до 50 метрів. Бій тривав майже 3 години, коли стали закінчуватися
боєприпаси. Не маючи підтримки з боку нашої піхоти і розстрілявши всі
снаряди, Безмінів прийняв рішення не відступати, а продовжити бій ручною
зброєю і гранатами.
З наявної особистої зброї батарейці продовжили виконання бойового
завдання,  не зробивши жодного кроку назад. Безмінов, будучи пораненим в обидві ноги,
продовжував керувати боєм. Коли становище стало критичним, він віддав
наказ щодо приведення в непридатність матеріальної частини знарядь, щоб
вони не дісталися ворогові.
Противник силою до батальйону обрушився на опорний пункт залишилися в
живих артилеристів, по-звірячому розправляючись з ними. Аби не допустити потрапляння в
полон, Безмінов застрелився. У цьому бою батарея під його командуванням
знищила своїм вогнем до 200 фашистських солдатів і офіцерів.
31 березня 1943 старший лейтенант В.І.Безменов посмертно був
удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

 

Категорія: Матеріали користувачів | Додав: Зимовський (20.09.2018)
Переглядів: 467 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
погода
Block title