Фе́дір Си́дорович Са́бельников (нар. 1908 — пом. 1947) — радянський військовий часів Другої світової війни, командир 222-го гвардійського стрілецького полку 72-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії, гвардії майор. Герой Радянського Союзу (1943).

Народився 9 травня 1908 року в селі Караїчному Вовчанського повіту Харківської губернії Російської імперії (нині — Вовчанського району Харківської області України, в селянській родині. Здобув неповну середню освіту - 7 класів. Працював будівельником у Харкові.

У 1930 році призваний до війська в Красноярський край. Потім до 1932 року — командир відділення провідників службових собак 6-го прикордонного загону Ленінградського військового округу. У 1934 році закінчив піхотне відділення 3-ї прикордонної школи ВОДПУ імені В. Р. Менжинського й призначений командиром стрілецького взводу на заставі 25-го Молдавського загону прикордонної охорони ОДПУ СРСР.

З 1937 по 1939 роки перебував у запасі - лікувався від туберкульозу. У вересні 1939 року призваний в армію, в званні старшого лейтенанта служив командиром роти 600-го стрілецького полку 147-ї стрілецької дивізії 18-ї армії. Ніс службу поблизу кордону на захід від міста Станіслав (нині Івано-Франківськ). Тут його застало 22 червня 1941 року.

Брав участь в оборонних боях у районі міст Станіслав, Умань, Запоріжжя. Під Запоріжжям був важко поранений і евакуйований в госпіталь. На фронт Сабельников повернувся в грудні 1941 року. 2 січня 1942 йому було присвоєно звання капітана. На посаді командира батальйону 467-го стрілецького полку 216-ї стрілецької дивізії 18-ї армії він брав участь в обороні Донбасу. У липні 1942 року був відкликаний з фронту і з 1 серпня став слухачем Військової академії імені М. В. Фрунзе. Пройшовши прискорений курс навчання, майор Сабельников в листопаді 1942 року був направлений на Сталінградський фронт. На посаді командира 1326-го стрілецького полку 422-ї стрілецької дивізії 64-ї армії брав участь в оточенні і ліквідації 6-ї армії вермахту (операції «Уран» і «Кільце»). За героїзм, проявлений у Сталінградській битві, 422-а стрілецька дивізія була перетворена в 81-у гвардійську, а майор Сабельников нагороджений орденом Червоного Прапора.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Влітку 1943 року Федір Сидорович, командуючи 222-м гвардійським стрілецьким полком, брав участь в Курській битві. За вміле командування підрозділом в боях за Бєлгород був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Особливо командир 222-го гвардійського стрілецького полку 72-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії майор Ф. С. Сабельников відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 вересня 1943 року, не маючи табельних засобів для переправи, вміло організував і у важких умовах провів операцію з форсування річки Дніпро в районі сел Новий Орлик (нині затоплене водами Кам'янського водосховища) — Бородаївка у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області. З боями полк пройшов до 4-х км, чим виконав поставлене бойове завдання командування на прорив оборони супротивника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії майорові Сабельникову Федору Сидоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3185).

У грудні 1943 року під час боїв на Криворізькому напрямку у Федора Сидоровича трапився рецидив туберкульозу. Він був виведений в резерв 2-го Українського фронту, а потім цілий рік лікувався в лікарні і санаторії.

На службу гвардії підполковник Сабельников повернувся 25 січня 1945 року і був призначений командиром 104-го гвардійського полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. Воював на території Угорщини, Чехословаччини та Австрії. Під Естергома був поранений в руку, але залишився в строю. За вміле керівництво полком в боях за Будапешт і Братиславу був нагороджений орденом Суворова 3-го ступеня. День Перемоги зустрів на річці Мур в Австрії.

У серпні 1945 року полк під командуванням Ф. С. Сабельникова брав участь у радянсько-японській війні в складі військ Забайкальського фронту. Здолавши Великий Хінган, його гвардійці захопили місто Мукден.

З травня 1946 року підполковник Ф. С. Сабельников обіймав посаду військового комісара Молотовського району міста Грозного (Чечня). Помер від туберкульозу 17 березня 1947 року. Похований на Центральному кладовищі міста Грозного (Чечня).На стіні школи де навчався Ф. С. Сабельников – зараз це Волохівський НВК Вовчанського району Харківської області України встановлена меморіальна дошка присвячена Герою.