ВедучийСьогодні музика у Волохівці лунає,

І тане в квітах урочистий зал,Зібрались тут усі, хто забажає,

Бо зараз розпочнеться випускний, останній бал

 Ведуча: Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості!  тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду - напружена пора іспитів, і ось - випускний бал, до якого одинадцять років, як по східцях, довелося підійматися нашим випускникам.

Ведучий: Одинадцять шкільних років... Як непомітно вони промайнули!.. І незабаром усім нашим колишнім школярам доведеться складати перший власний іспит на дорослість.

 Ведуча:Шановні гості! Вчителі, батьки, друзі та рідні наших випускників! Всі ми із хвилюванням чекаємо на урочисту мить.

 Ведучий: У ваших очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.

 Ведуча: Адже кожен, хто сидить у цій залі, доклав зусиль для того, щоб наблизити це свято.

Ведучий Ось зайдуть  в наш зал  востаннє

Наші учні - найстарший клас.

Хай здійсняться всі  бажання, .

Ми ласкаво запрошуєм вас.

Ведуча

Злинь же, музика, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час.

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на вас.( Пісня – мелодія)

Ведучий:Вітаємо їх гучними оплесками та запрошуємо до святкової зали випускників ...2011..... року!

Ведуча:

Ось і прийшла пора прощання:

 востаннє продзвенів дзвінок,

Ми скажемо: "Школо, до побачення!"

Всьому свій час, всьому свій срок

 Ведучий: Випускний вечір ...2011..... року оголошується відкритим! (звучить гімн)

Ведуча: На нашому святі присутні такі гості: ............

  Ведучий. Сьогоднішній тихий літній вечір немов пророкує всім випускникам, що вступає в життя, ясну й спокійну долю.

Ведуча. Як хочеться, щоб все це здійснилося. 

Ведучий. Як хочеться, щоб наші гарні дорослі діти знайшли в житті опору.
Ведуча . Жили з надією. 

Ведучий

.  Очікуванням кожне серце б'ється,

Надії вогник ще в очах не згас,

Директорові слово надається,

Він сьогодні з радістю вітає вас.

 Ведуча: Слово для привітання надається директорові школи

Ведуча: Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки...

Слово для зачитування наказу про видачу атестатів надається заступнику директора з навчально-виховної роботи

Ведучий

Увага!Термінове повідомлення!(Розриває конверт)

Випускник! Честю й совістю своєї ручається за тебе колектив Волохівської школи
Пам’ятай! Вручаючи тобі атестат, школа віддає тобі частку свого серця. І ми впевнені, що ти ніколи й ніде не підведеш рідну школу, будеш прославляти себе і її. Іди по життю завжди з відкритим для людей серцем, іди,  до мети свого життя, ясно уявляючи її.
У добру годину, дорогі випускники!
Педагогічний колектив і учні Волохівської школи

 Після вручення атестатів випускники підносять директорові школи та завучу вдячні грамоти з наступним текстом: «Весною 2011 року 28 травня грамота вручається на підтвердження того, що керівники  школи …уроків відвідали силу-силенну, покарань зробили стільки, скільки необхідно. Сьогодні ж перебувають в радості великійї з нагоди випуску  учнів з головами, повними знань потрібних, енергійних, заповзятливих і в майбутнє світле чесно віруючих».

Виступи гостей

 Виступ випускниці

В минулому залишились уроки,
Щоденники, екзамени, дзвінки,
 були у школі цілих 11 років!
Усе скінчилось.- вже випускники.

 Пролунав дзвінок останній, соловейком віддзвенів.

Я іду в дорогу дальню на очах у вчителів.
На душі бринить тривога, занімів порожній клас,
То дитинство босоноге проводжає тихо нас.

Прощавай, рідна школа моя!
Тільки знай: сумуватиму я.
Пам’ятай ці слова золоті:
«Ти для нас найдорожча в житті!»

Ведучий:
Сімнадцять щасливих літ
Ніжно зазирають у зіниці
Це ж віднині у широкий світ
Вам летіти в спеку й громовиці

Ведучі

Ну нарешті одержали атестати

І  тепер стали дорослими

Пісня Куда уходит детствоВедучий. Сьогодні вночі сон приснився мені,

 Начебто в перший клас я збираюся!
У руках - півонії, білі, як сніг!
А за спиною - блискучий новий ранець!

Ведуча. Ти вийшов з двору, дивишся - я! 
І за косу відразу дерг мене!

Ведучий. А ти давай кричати й маму кликати.

Ведуча. І треба ж було в клас один потрапити!

Ведучий. Послухай, то не сон зовсім, а ява!
А втім, щоправда, начебто сновидіння,
 Промчалися вихром шкільні миті!
І виросли твої, мої друзі!

  І ми перенесемося в перший клас! (Тікають.) Сценка

Учитель: Здрастуйте, першокласники! Починаємо наш перший у житті урок!

Ведучий 1: Перша вчителька Вікторія Ігорєвна. Давно помітила, що любов до навчання можна представити у вигляді дробу...

Ведучий 2: Чим старше стає клас, тим менше абсолютне значення...

Учень 1: Лариса Іванівна, а в нас іспити будуть?

Учитель: Будуть, будуть.

Учень 2: А тести й зрізи будуть?

Учитель: Будуть, будуть.

Учень 3: Лариса Іванівна, а як правильно: у рыбей немає зубей...

Учень 4: У рыбов немає зубів... 

Учень 5: Або в риб немає зуб?

Учень 6: Лариса Іванівна, а що в нас сьогодні на обід? 

Учень 7: Лариса Іванівна, а можна мені вийти? 

Учень 8: Лариса Іванівна, а нам за гарне навчання орден дадуть?
(Учитель не встигає відповідати, повертаючи голову те до одному, то до іншого учня.)

 Учитель: Ну, не орден, але медаль точно дадуть. Тільки спочатку треба навчитися малювати палички: 20 паличок з нахилом уліво й 20 паличок з нахилом вправо.

Учень 1: Ой, а я не знаю, де лево, а де право!

Учень 2: А я не вмію рахувати до 20! 

Учень 3: А в мене немає ручки! 

Учень 4: А я забув зошит!

Учень 5: Ну що ви до вчительки пристали? Вона в нас зараз у непритомність упаде!

Учитель: Так, діти, сьогодні ми будемо здавати техніку читання. Іванов, іди, здавай!

Учень 1 (піднімає з підлоги машинку, простягає вчителеві): А можна я вам спочатку техніку здам, а потім читання?

Учитель: Ну, здавай! (Бере машинку.) Так. До дошки йде... Петров. Читай!

Учень 2: А я це читати не буду!

Учитель: Це чому?

Учень 2: А я вмію читати тільки слова із трьох букв! 

Учитель: Де ж я тобі знайду такий текст? 

Учень 3: Де, де? У Караганді. Іди отсюдова, двієчник нещасний! Можна, я здам перший? 

Учитель: Ну давай!

Учень 3: Абэвэгэдэ, ёкэлэмэнэ, ёпэрэсэтэ. 

Учитель: Стоп-стоп-стоп. Ну, до чого така швидкість? Ти ж нічого не зрозумів з того, що прочитав.

Учень 3: Я все зрозумів, можу переказати дослівно!

Учитель: Ну перекажи!

Учень 3: Абвгд, ёкэлэмэнэ, ёпэрэсэтэ!

Усі: Yes!!!

Учитель: Так, слухайте умову завдання: у Маші було дві цукерки, а в Даши три цукерки...

Учень 1: Ой, отут потрібно додавати: дві дівчинки плюс п'ять цукерок, вийде сім.

Учитель: Питання: скільки цукерок у них відняв Вася?

Учень 2: А, тоді треба віднімати: дві дівчинки мінус п'ять цукерок вийде п'ять цукерок у Васі!


Учень 3: Ой, а в мене Васі дістався нуль цукерок і три ліхтарі! (Позаду визирає Вася із синцями під оком.)

 Учитель: От бачите, скільки різних рішень має найпростіша задачка. Усі працювали творчо, а виходить, усі одержали...

Усі: По 12 балів!

Песня первоклассника

Виступ 1 вчителя

Пісня про вчительку

Сценка

Класний керівник: Ага, попалися? А де це ви були вчора на контрольної? Ну, я чекаю: адреси, явки, шифри, позивні!

Учень 1: Спокійно, Валентина Йосипівна, у нас на все є довідки...

Учень 2: ...і пояснювальні! (Показує купа папірців.)
Музыка. Песня «Пять причин» (И. Николаев).

Классный руководитель (поет):
Как же это все произошло:
На урок полкласса не пришло,
В школу не явился ни один!

Все: А у нас на это сто причин!
Первая причина - это мороз,
А вторая - ухо, горло, нос, 

Мальчики: Третья причина - я не виноват:
Посылали нас в военкомат! (Маршируют.)

Девочки (машут цветочками):
Четвертая причина - это весна,
Не пускает в школу нас она,

Все: Пятая причина - аппендицит,
А шестая - просто зуб болит. 
Седьмая и восьмая - упадок сил, 
Никто меня с утра не покормил, 
Девятая причина - это склероз, 
Десятая причина - авитаминоз. 
Один-над-ца-та-я... 

Класний керівник: Стоп-стоп-стоп, ви що, думаєте, я всі ваші сто причин вислухувати буду? Виходить, так, з кожної причини кожний пише мені твір на 15 сторінках у трьох екземплярах. Останній строк здачі через 15 хвилин! 

Ведучий 1:Через 15 хвилин 

Класний керівник: Принесли? 

Усі: Принесли.

Класний керівник: По 15 сторінок? 

Усі: По 15 сторінок!

Класний керівник: Щось ви швидко впоралися! 

Учень 1: Так у нас у всіх твір складається з одного тільки слова:

 Усі: Прогуляв, прогуляв, прогуляв!

Класний керівник: Кримінал, кримінал, кримінал! Усіх викликаю на педраду!

Лікар (входить): Почекайте, діти не винуваті, у них небезпечне вірусне захворювання!

Усе: Урокофобия й прогуломания!

Лікар: Їх треба терміново всіх ізолювати!

Усе: У палату № 6!

Лікар: Запишіть домашнє завдання: кефір, клістир, касторка, 3 рази в день - кожному!

Учень 1: Ой, а ми вже всі повыздоравливали! 

Учень 2: И в нас зворотний процес пішов! 

Лікар: Який ще зворотний процес? 

Усі: Урокомания й прогулофобия! (Ідуть.) 

Виступ класного керівника

Вбігає дівчинка

Тільки що я знайшла  цей папірець. Його забули батьки. Ось і подумала, що зміст цього важливого документа повинні знаті всі!

Розписка батьків

Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо
розписку школі в тім, що ми дійсно одержуємо в 2011 -му році назад своїх дітей, зданих ушколу в 2000 році, на тимчасове зберігання, виховання й навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і досить великі! Батьківський комітет із приймання дітей назад- відзначає
лише одну обставину: ми здавали на зберігання
дітей дрібноформатных, а одержуємо назад - великогабаритних,
а їх значно складніше прокормити, взути, одягти й дати подальшу освіту!

Але проте, дивлячись на ситі, задоволені, гарні й одухотворені
обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти незабаром віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивишся, що-небудь виділить і батькам...

За цим дякуємо й підписуємося: Мами, тата, дядька, тітки, дідуся, бабусі випускників 2011-го року.

« 28 » травня 2011 року Батьківський комітет із прийманню дітей назад

 Ведучий 1:

 Ваші батьки-
 Це головні натхненники
 Ваших успіхів і перемог,
 Жити їм у радості й без лих.

Виступ батьків

Випускниця .Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що
дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки,добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас,віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибач те насза всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними назива тися вашими дітьми. Рідні наші, припадаємо до
ваших колін за життя і за ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!

ВедучийУчителі!Спасибі вам, земний уклін

Від  випускників прийміть.

І так само дбайливо, люблячи,
 Нових учнів учіть.

Випускник 1. Говорить Рада школи! Сьогодні ми нагороджуємо наших учителів грамотами учнівських симпатій!
. Директора школи «За єдність матеріального й ідеального».
 Завуча школи «За діловитість і націленість на успіх».
 Перших учителів «За материнське пещення».
 «За мудрість і доброту» нагороджується...
«За вимогливість і принциповість» нагороджується...
 «За віру в дітей і оптимізм» нагороджується...
 «За захопленість і вміння захопити» нагороджується...
«За строгість і справедливість» нагороджується...
 «За тактовність і чуйність до учнів» нагороджується...
 «За творчий пошук і романтику душі» нагороджується...
«За оригінальність і нестандартність» нагороджується...
 «За привабливість і багатий внутрішній свыт» нагороджується...
«За фанатичну любов із предмету» нагороджується...
«За розуміння дитячій душі» нагороджується...
«За повагу до учнів» нагороджується...